Лежать дід з бабою на печі бабиної хати. Баба каже: — Діду, дах тече! Дід: — Воно мені треба? Воно моє? Баба переписала хату на діда і знову своє: — Діду, дах тече! Дід: — Воно тобі треба? Воно твоє?
Літо, як відомо, - час для сміху. Українець без усмішки як француз без сиру чи італієць без піци. На сторінках журналу «Дніпро» вибух оптимузму і гумору Василь Титечко. с. Мале Вербне СУСІДОВА РАДІСТЬ — Як у тебе хлів горів, Послухай, Іванку, Мов дитина ти радів Й веселивсь до ранку. Навіть в танець ти пішов, Слідом - твоя Катря, Чи не час для вас прийшов Йти до психіатра? Від душі той засміявсь Й мовив до Демида: — Просто полум'ям зайнявсь Й хлів мого сусіда!
